ПОРАДИ ПСИХОЛОГА
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Безпека дітей в мережі Інтернет
Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:
-
розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати Вашої дитини;
-
поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
-
цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
-
вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль;
-
наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;
-
навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
-
контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
-
цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
-
навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
-
переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
-
інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
-
розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.
Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.
Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.
Пропонуємо вам почитати про 9 основних видів неправильної батьківської поведінки та й взагалі помилок виховання, а також доповнимо їх висновком про правильний батьківський тип.
Почитайте уважно, аби не допускати цих помилок. А може, ви жертва такого виховання? Аналізуйте! Це не просто, але це варте того, аби не вчинити тих же помилок у власній сім'ї.
Десять звичок, притаманних хорошим батькам
Бути батьками – означає відчувати велику радість. Коли ви вперше тримаєте свою дитину, майбутнє здається безхмарним і прекрасним. Із плином часу батьки дізнаються про те, що їхній прекрасний світ потребує докладання зусиль і старанності. Вони готуються робити те, чого не робили ніколи раніше. У міру того як дитина росте, батьківських обов'язків стає все більше й більше.
Рольові ігри допоможуть убезпечити дітей
У дитинстві всі мріють стати гонщиком, пожежним, принцесою, поліцейським і навіть мамою або татом. Використовуючи підручні засоби, діти люблять перевдягатися та грати в рольові ігри, в яких програють різні сценарії. Це дуже цікаві й веселі ігри, які допомагають розвивати в дітей творче мислення. Батькам варто приєднатись і пограти разом з ними.
Починати грати краще з раннього віку, але не тільки заради забави, а й заради безпеки. Спитайте в дитини, що б вона робила, якби загубилась у магазині? Або якби до неї підійшов незнайомий чоловік і почав щось запитувати?
Чого батьки не повинні казати своїм дітям
Усі батьки знають, що виховання дітей – дуже важке завдання. Воно вимагає безлічі щоденних зусиль, мудрості й терпіння. Іноді від перевтоми й відчаю в батьків просто опускаються руки. У результаті, спілкуючись із дитиною, вони вимовляють зовсім неприпустимі слова. Особливо небезпечними при цьому є висловлювання, які здатні завдати шкоди, нанести душевні або сердечні рани, рубці від яких можуть залишитись на все життя. Ось сім поширених помилок, яких припускаються батьки в спілкуванні зі своїми дітьми.
Якщо підліток бунтує: поради батькам
Практично всі батьки так чи інакше зіштовхуються із труднощами виховання дітей у підлітковому віці. Деякі з них скаржаться на те, що діти повністю виходять з-під контролю й намагаються самоствердитись деструктивними способами, пробуючи робити те, що їм завжди заборонялось: палити, випивати, уживати наркотичні речовини тощо. При цьому спроби батьків карати дітей або контролювати їх іншим способом призводять до посилення деструктивної поведінки.
Пропонуємо сім порад про те, як батькам реагувати на бунтарську поведінку дітей у підлітковому віці.
Порада № 1. Контроль і покарання не допоможуть виховати підлітків, адже в даному випадку вони не діють. Безсумнівно, батькам стає страшно, коли вони бачать небезпеку, яка підстерігає підлітків у нашому не тільки недосконалому, а і значною мірою ворожому світі. Ми боїмося, що наші норовливі діти зламають собі життя назавжди. Але все ж важливо зрозуміти, що коли ми намагаємося зупинити бунт за допомогою контролю й покарань (з найкращих міркувань), то робимо тільки гірше, оскільки контроль провокує бунт (явний чи прихований).
Порада № 2. Багато хто думає, що єдиною альтернативою контролю й покарання є потурання. Але потурання не корисне ні дітям, ні дорослим.
Порада № 3. Ваші слова й дії повинні демонструвати одночасно і непохитність, і доброту. Доброта допоможе дитині упевнитися в тому, що ви її любите безумовною любов'ю – такою, якою дитина є. Непохитність у спілкуванні з підлітками передбачає, що вам необхідно прийняти рішення про те, що ВИ будете робити в даній ситуації, а не про те, що ви будете примушувати робити їх.
Порада № 4. Вірте у свою дитину, в її світлу сторону, в її здатність упоратися із труднощами й небезпеками свого віку. Поясніть їй, що помилки– це чудова можливість навчитися чогось і що вчитись ніколи не пізно. Важливо, щоб дитина знала про вашу безумовну любов до неї та про вашу глибоку тривогу (без читання нотацій). Скажіть, що ви завжди готові вислухати її, якщо вона захоче відкрити вам своє серце. Коли вона все ж таки зважиться порозмовляти з вами, слухайте її дуже уважно.
Порада № 5. Проводьте сімейні зібрання для спільноговирішення наявних проблем. Використовуйте «мозковий штурм» для пошуку рішень, які задовольнять усіх. Якщо ваша дитина відмовляється брати участь у спільному пошуку вирішення проблем, така поведінка є ознакою того, що ваші стосунки потребують негайного перегляду та відновлення. Іноді краще припинити вирішувати проблеми до того часу, доки ви не зможете відновити стосунки за допомогою щирого прояву безумовної любові.
Порада № 6. Навчіться відпускати ситуацію, не усуваючись і не впадаючи в розпач чи байдужість. Батьки підлітків повинні зрозуміти, що вдаватись до контролю в цьому віці дуже пізно. Чим більше батьки намагаються контролювати дітей, тим більше вони стають замкнутими. Коли ви відмовитесь від контролю та зможете переконати своїх підлітків у безумовній любові до них, то зможете зберегти та зміцнити свій вплив на них.
Порада № 7. Зосередьтеся на довгострокових результатах виховання замість короткострокового контролю. Бунт – це робота підлітків, яка інакше називається індивідуалізацією. Індивідуалізація – це спроба підлітків з'ясувати, ким вони є насправді, коли відокремлені від своїх батьків. Як вони зможуть це з'ясувати, якщо не ставитимуть під сумнів батьківські правила й цінності?
Багато підлітків не повставали проти домашніх правил, але ставали абсолютно некерованими, коли потрапляли у відносно незалежне студентське середовище. Інші ніколи не бунтували, але втрачали почуття власної гідності та присвячували своє життя спробам довести свою спроможність в очах інших.
Не варто виправдовувати бунт підлітків, але треба розуміти, що є бунт здоровий, а є нездоровий. Часто батьки не сприймають навіть здоровий бунт (наприклад, одяг, який носять підлітки, їхні похмурі погляди або відсутність бажання проводити час із сім'єю, неприбрану кімнату, розмови по телефону годинами тощо). І підштовхують їх до більш деструктивного, нездорового бунту через своє несхвалення, контроль і покарання.
Діти зазвичай повертаються до більшості цінностей своїх батьків, якщо з ними поводяться з добротою й непохитністю, а також з вірою в їхню світлу сторону під час прояву бунтарської поведінки.
Безумовно, підлітковий період є дуже важким для батьків. Важко спостерігати, як діти роблять те, що їм явно може нашкодити. Але ж і ви, батьки, припускалися помилок, коли були підлітками, і тим не менше, з вами все добре! Чи не так? Пригадайте ті дні й вірте у ваших дітей. Усе буде добре!
